Олексій - діючий військовий. Наразі обмежено придатний. Він родом з молдавськомовного села на кордоні України. Має доньку.
В 20 років підписав контракт і пішов на службу. Каже «Я завжди знав, що буду воювати, з самого дитинства це знав».
До початку повномасштабного вторгнення працював в прикордонній службі. Після - воював в Бахмуті та під Кліщіївкою, де і отримав тяжкі травми. На щастя, при пораненні, спинний мозок не був пошкоджений і на третій день перебування в лікарні Олексій почав відчувати ліву руку.
«Коли я вперше після 1,5 місяців лежання в ліжку встав, я відчував таку радість! Я зрозумів, що скоро почну бігати! Хоча, звісно, було важко…»
Кейс менеджерка «Після Служби» Анна супроводжувала Олексія з перших днів після поранення. Військовий пройшов державну програму лікування, після чого, за порадою нашого Фонду, проходив реабілітацію в Одесі в центрі Василя Анатолійовича Рибака.
Зараз повернувся до військової служби.
Надалі Олексій мріє долучитись до Федерації стронгмену України.
Вражає внутрішня сила Олексія і його жага до життя! «Я знаю, що моє тіло відновиться. Просто потрібен час і моя праця. А якщо я зупинюсь – для мене не буде жодної перспективи. Так, інколи ноги не тримають, і я падаю. Але я встаю і йду далі. Я, фактично, починаю своє життя з нуля».
Ми всі віримо в тебе, Воїне! І дякуємо за службу!